Сьогодні ми говоримо про два важливих напрямки — що держава робить для розвитку будівельного бізнесу та чого держава очікує від бізнесу. Дерегуляція у будівництві та усунення корупційних ризиків – пріоритетні завдання Мінрегіону. І до виконання цих завдань, особливо у питаннях усунення корупції, ми підходимо системно, оперативне реагування у кожному окремому випадку – не вирішує проблем. Тому в нас є антикорупційна маршрутна карта, якою ми рухаємося спільно з міжнародними партнерами та експертами (BRDO та IDLO), а також громадським сектором – Реанімаційним пакетом реформ (РПР) і громадською ініціативою «Разом проти корупції». Про це на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.

«Ми наразі працюємо у трьох головних напрямках: перегляд Державних будівельних норм (ДБН), прозорість і публічність містобудівної політики, удосконалення системи держархбудконтролю», — зазначив Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр розповів, що перегляд застарілих ДБН і погодження відхилень — у зоні особливої уваги Мінрегіону.

«Розпочата системна робота має наблизити цю сферу нормування до європейської. Перегляд державних будівельних норм – процес постійний і системний, адже наука не стоїть на місці, з’являються нові матеріали і технології будівництва, підвищуються вимоги до енергоефективності, екологічності тощо. Вже на кінцевому етапі затвердження ДБН щодо можливості проектування вбудованих у житлові будинки дитсадків та початкових шкіл та 360-й ДБН. Думаю, у найближчі два тижні ми їх затвердимо», — сказав урядовець.

Прозорість і публічність містобудівної політики — ще один напрям, у якому рухається Мінрегіон для усунення корупції у галузі. «Наше завдання — забезпечити якість та прозорість розроблення документації з просторового планування (містобудівної документації). Вже прийняті у першому читанні законопроект №6403, що спрямований на забезпечення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) єдиною документацію із просторового планування та законопроект №7085, який встановлює єдиний порядок присвоєння адреси об’єкту будівництва та удосконалює порядок ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури. Розпочата розробка Містобудівного кадастру», — наголосив Геннадій Зубко.

Також суттєвим кроком у запобіганні корупції стали прийняті у минулому році закони №1817 і №2020, які спростили дозвільні процедури, скасували категорії складності об’єктів будівництва й перешли до класу наслідків (СС1, СС2, СС3), визначили перелік будівельних робіт, які не потребують дозволу, скасували вимогу щодо отримання вихідних даних та технічних умов від ДСНС тощо.

«Впроваджено е-послуги в будівництві та ліцензуванні. На сьогодні вже надано більше 4200 е-послуг у будівництві. З метою недопущення зловживань органів контролю, постановою Уряду встановлені чіткі строки для забудовників на усунення недоліків, що виявлені під час перевірок об’єктів будівництва», — підкреслив він.

За словами Віце-прем’єр-міністра, важливий блок – децентралізація повноважень ДАБІ. «На сьогодні – вже 92 населених пункти взяли повноваження ДАБІ, зокрема 21 обласне місто, крім Полтави, Хмельницького і Запоріжжя. Але ми бачимо, що з передачею повноважень на місцевий рівень спускається і корупція. Тому аналіз регуляторних механізмів на місцях має раз і назавжди викорінити це проблемне питання. «Зараз ми спільно з Державною регуляторною службою аналізуємо всі регуляторні акти, які працюють на місцевому рівні. Наша мета – прибрати всі корупційні чинники, які заважають розвитку будівельного бізнесу на місцях та покращити за рахунок цього інвестиційний клімат», — зазначив Геннадій Зубко.

Також Віце-прем’єр-міністр у контексті питання щодо корупції на місцях навів приклад, коли недобросовісні забудовники навмисно переводять клас наслідків свого об’єкта в СС3 (зі значним наслідками, що потребує звернення до центральної влади), і таким чином відмовляються працювати з місцевим самоврядуванням. «Важливо, щоб зі свого боку і будівельний бізнес перестав шукати можливі обхідні шляхи для домовленостей з органами центральної влади, оминаючи  закон», — підсумував він.