Рубрики

ОСББ

«БУДУЙ СВОЄ» – це програма підтримки підприємництва створена Ощадбанком


КНП "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута"


Урядова "гаряча лінія" для громадян з порушенням слуху

Центр допомоги учасникам АТО


Поліція охорони Національної поліції України



Хто онлайн

Зараз на сайті 0 користувачів та 115 гостей.

Офійний сайт Соледарської міської ради

Про безпеку і здоров’я на роботі

Переглядів: 2323
23.11.2020 - 09:14

Питання безпеки та здоров’я на роботі однаково важливе для працівників, роботодавців і держави. Утім, судячи з темпів проведення реформ у цій царині в Україні, найліпше розуміють важливість цієї проблеми представники Міжнародної організації праці.

Онлайн-тренінг «Безпека і здоров’я на роботі», що відбувся в межах Проекту ЄС - МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», став завершальним у марафоні тренінгів МОП з міжнародних і європейських стандартів з питань праці. Проте його організатори зауважили, що фініш водночас є стартом, оскільки робота щодо гармонізації українського законодавства з міжнародним триватиме.

Узгодження національного законодавства України з міжнародними та європейськими стандартами щодо безпеки і здоров’я на роботі (далі – БЗР), конче потрібне як для роботодавців, так і для працівників.

Існує парадокс смерті на роботі. Здавалося б, для чого люди працюють? Щоб мати засоби до життя, забезпечити особисту гідність, самореалізуватися, підтримувати самооцінку, соціальну згуртованість тощо. Парадокс полягає в тому, що, незважаючи на добрі наміри й бажання в основі трудової діяльності, на роботі гине більше людей, ніж у війнах. Загальна кількість працівників у світі приблизно 2,84 млрд., із них щорічно 350-360 тис. осіб гинуть на робочих місцях, близько 2 млн. осіб – унаслідок професійних захворювань.

Виробничий травматизм і профзахворювання мають руйнівні наслідки для потерпілих та їхніх сімей на особистому рівні (смерть, травмування, інвалідність, зниження якості життя, біль, страждання, проблеми самооцінки) та фінансовому (втрата доходів, здатності до заробітку, «проїдання» заощаджень). Крім того, великих прямих витрат (на відновлення здоров’я, соцзабезпечення, страхові внески та компенсації, реабілітацію, ремонт пошкодженого майна, засобів виробництва) та непрямих витрат (втрата податкових надходжень та внесків соцстрахування, погіршення іміджу, витрати на підбір персоналу і навчання, зниження виробничих потужностей і продуктивності праці тощо) зазнають роботодавці й держава. Розмір таких витрат може сягати 4% валового національного продукту (ВНП).

 

Відділ з питань праці Бахмутської міської ради