Наприклад, за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (ст. 172-4 КУпАП) було передбачено штраф від 50 до 125 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Після введення в дію Закону України про запобігання корупції розмір штрафу за таке правопорушення становитиме від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий само розмір штрафу встановлено за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Збільшено розмір штрафу за порушення встановлених законом обмежень, щодо одержання подарунків (ст. 172-5), за порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7), за незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8).

Якщо раніше за несвоєчасне подання декларації ст.172-6 передбачала штраф від 10 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то після внесення змін розмір штрафу складає від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також КУпАЦи доповнено новою ст. 188-46, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі. За повторне вчинення таких порушень передбачено штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, виникає запитання, чи є виправданими такі розміри штрафів за адміністративні правопорушення, якщо таке покарання значно суворіше, ніж мінімальний розмір штрафу за злочин? Наприклад, за такий злочин, як незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 Кримінального кодексу України) передбачено штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.           

Слід також зазначити, що Закон про запобігання корупції вносить зміни до Кримінального кодексу України та доповнює його ст. 366-1 щодо декларування недостовірної інформації.

За подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб'єктом декларування зазначеної декларації передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років.

З огляду на описаний склад злочину, залишається сподіватись, що на практиці буде відмежовуватись декларування «завідомо неправдивих» відомостей від простої арифметичної помилки, яка може бути допущена у тексті декларації, а громадяни не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності за будь-яку неточність у тексті декларації.

Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Фінансовий контроль» (Наталія Семенєнко, начальник відділі розробки проектів нормативно-правових актів та юридичної експертизи Юридичного департаменту Держфінінспекції України). Держфінінспекція в Донецькій області з метою формування в населення нетерпимості до проявів корупції і надалі продовжить висвітлювати питання антикорупційного законодавства.