Згідно статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно зі статтею 810 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний термін за плату. Виняток становлять об’єкти права державної або комунальної власності.

Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, жилий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому (стаття 812 Цивільного кодексу). Разом з тим, якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (частина друга статті 813 Цивільного кодексу).

Відповідно до статті 8 Житлового кодексу переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу (а саме: за рішенням виконавчого комітету місцевої ради). Отже, у випадку надання квартири в оренду для влаштування в ній офісного приміщення, таку квартиру в порядку, визначеному Житловим кодексом, потрібно перевести у нежитловий фонд. Враховуючи зазначене, витрати на оренду житлового приміщення, яке не виведене з житлового фонду, не вкючається до валових витрат.