Рубрики

ОСББ

«БУДУЙ СВОЄ» – це програма підтримки підприємництва створена Ощадбанком


КНП "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута"


Урядова "гаряча лінія" для громадян з порушенням слуху

Центр допомоги учасникам АТО


Поліція охорони Національної поліції України



Хто онлайн

Зараз на сайті 0 користувачів та 111 гостей.

Офійний сайт Соледарської міської ради

Випробування при прийнятті на роботу

Переглядів: 639
19.05.2020 - 10:11

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, і повідомлення органів Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

Для вирішення питання щодо застосування статті, за якою можна звільнити працівника, якщо він не зможе виконувати свої посадові обов'язки, необхідно було б застосовувати вимоги ст.ст. 26, 28 КЗпП України.

Відповідно до ст. 26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Статтею 27 КЗпП України визначені строки випробування при прийнятті на роботу. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах (ст. 28 КЗпП України). У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу для таких категорій працівників:

  • осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
  • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
  • осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
  • інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
  • осіб, обраних на посаду;
  • переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
  • осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
  • вагітних жінок;
  • одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
  • осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
  • осіб на тимчасові та сезонні роботи;
  • внутрішньо переміщених осіб.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством (ст. 26 КЗпП України).

Звертаємо увагу, що встановлення випробувального строку ― це право роботодавця, а не обов’язок. Якщо роботодавець впевнений, що працівник впорається зі своїми трудовими обов’язками, то випробувальний строк не встановлюється.