ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 2010 р. № 208

Основні концептуальні напрями реформування системи охорони здоров’я

1. Створення умов дляреформування системи охорони здоров’я, що&передбачає:

• розмежування первинного, вторинного та третинного рівня надання медичної допомоги, визначення переліку послуг відповідно до рівня допомоги;
• підготовку пропозицій щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України стосовно визначення особливостей фінансування закладів охорони здоров’я, що надають первинну та вторинну медичну допомогу;
• визначення назаконодавчому рівні гарантованого обсягу надання безоплатної медичної допомоги та переліку платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• завершення роботи із затвердження стандартів надання медичної допомоги та клінічних протоколів;
• реалізацію пілотних проектів реформування системи охорони здоров’я.

2. Проведення структурної реорганізації галузі, що передбачає:

• створення центрів первинної медико-санітарної допомоги — комунальних некомерційних підприємств як нового типу закладів охорони здоров’я;
• створення для надання вторинної медичної допомоги міжрайонних та міжміських об’єднань комунальних некомерційних підприємств (госпітальних округів), до складу яких входять:
  • багатопрофільна лікарня інтенсивної допомоги;
  • заклади для проведення планового лікування;
  • заклади для реабілітаційного (відновлювального) лікування;
  • заклади для надання паліативної допомоги (хоспіси);
  • заклади для надання медико-соціальної допомоги;
  • консультативно-діагностичний центр;
• реорганізацію системи надання швидкої медичної допомоги;
• створення університетських клінік.

3. Визначення гарантованого обсягу медичної допомоги громадянам, що передбачає надання державними і комунальними закладами охорони здоров’я:

• екстреної допомоги;
• невідкладної та первинної медичної допомоги;
• стаціонарної допомоги (у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках);
• невідкладної стоматологічної допомоги;
• долікарської допомоги населенню в сільській місцевості;
• санаторно-курортної допомоги інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих закладах оздоровлення;
• допомоги дітям, що утримуються у будинках дитини;
• допомоги в рамках державних програм;
• допомоги пільговим категоріям населення;
• планової спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за відповідним направленням сімейного лікаря згідно з укладеними договорами про закупівлю медичних послуг.

4. Надання платних медичних послуг у сфері охорони здоров’я, що передбачає надання послуг за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, а також за рахунок благодійних внесків, надходжень за договорами добровільного медичного страхування.

5. Удосконалення системи фінансування галузі охорони здоров’я, що передбачає фінансування закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу:

• первинного рівня — шляхом спрямування бюджетних коштів з розрахунку на кожну особу, що проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
• вторинного рівня — шляхом укладення договорів між замовником і постачальником медичних послуг за принципом оплати фактично наданих послуг з урахуванням потреб населення;
• третинного рівня — шляхом оплати вартості наданих послуг.

6. Врегулювання на законодавчому рівні питання запровадження обов’язкового державного соціального медичного страхування.

7. Покращення стану забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення, що передбачає:

• включення до клінічних протоколів генеричних лікарських засобів, що входять до Національного переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення та мають доведені біоеквівалентність і терапевтичну ефективність;
• впровадження в практику формулярної системи забезпечення закладів охорони здоров’я лікарськими засобами і виробами медичного призначення;
• розширення переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення, що відпускаються виключно за рецептом;
• запровадження диференційованого відшкодування вартості лікарських засобів і виробів медичного призначення для населення;
• забезпечення надходження в обіг високоякісних, ефективних та безпечних лікарських засобів і виробів медичного призначення;
• удосконалення законодавства у сфері боротьби з виробництвом та розповсюдженням фальсифікованих та неякісних лікарських засобів і виробів медичного призначення;
• створення єдиної інформаційної бази даних про лікарські засоби і вироби медичного призначення, що перебувають в обігу;
• формування економічно обґрунтованих цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення.

8.  Удосконалення системи профілактики захворювань, що включає:

• проведення диспансерного огляду населення відповідно до державного клінічного протоколу обстеження громадян;
• створення у містах, районах державних і комунальних підприємств — оздоровчих установ для надання послуг оздоровчого характеру за фіксованими цінами.

9.  Удосконалення системи контролю за якістю надання медичної допомоги (медичних послуг), станом проведення експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності в закладах охорони здоров’я, якістю лікувально-діагностичного процесу, а також створення єдиного електронного реєстру листків непрацездатності (реєстру пацієнтів).

10.  Удосконалення кадрової політики, що передбачає:

• перспективне планування та своєчасну підготовку і перепідготовку лікарів загальної практики/сімейної медицини;
• посилення соціального захисту працівників системи охорони здоров’я;
• запровадження підготовки менеджерів з охорони здоров’я, зокрема шляхом здобуття другої вищої освіти.

11.  Забезпечення розвитку державно-приватного партнерства у галузі охорони здоров’я, в тому числі шляхом реалізації інвестиційних проектів із залученням приватного капіталу та інших джерел фінансування.

12.  Запровадження моніторингу стану фінансового забезпечення соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я.